Num 10 | UkrOgienko | STEP | І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

Numbers 10

Срібні су́рми

1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: 2 „Зроби собі дві срібні сурмі́, — куттям зробиш їх; і будуть вони тобі на скли́кання громади та на руша́ння табо́рів. 3 І засурмля́ть ^{▼▼В ориґіналі „дути, задмуть“ — це трубити, сурмити; гебр. tak'u.} у них, — і збереться до тебе громада при вході скинії зборів. 4 А якщо засурмлять в одну, то зберуться до тебе начальники, го́лови Ізраїлевих тисяч. 5 А засурмлять на споло́х, то ру́шать табо́ри, що табору́ють на сході. 6 А засурмите́ на споло́х удру́ге, то ру́шать табо́ри, що табору́ють на пі́вдні, — будуть сурмити на споло́х, щоб руша́ли вони. 7 А на скли́кання зборів засурмите, але без сполоху. 8 А сурми́ти в су́рми бу́дуть Ааронові сини, священики. І ці су́рмлення будуть для вас на вічну постанову для ваших поколінь. 9 А коли пі́дете війною в вашому Кра́ю́ на ворога, що гно́бить вас, і засурмите́ на сполох, то ви бу́дете згадані перед лицем Господа, Бога вашого, — і будете спасені від ваших ворогів. 10 А в день вашої радости, і в ваші свята та першого дня ваших місяців засурмите́ в ті су́рми на ваших цілопа́леннях та на мирних жертвах ваших, — і вони будуть вам на при́гад перед лицем вашого Бога. Я — Господь, Бог ваш!“

Порядок похо́ду табо́рів

11 І сталося, другого року, другого місяця, дванадцятого дня місяця підняла́ся хмара з-над скинії свідо́цтва. 12 I рушили Ізраїлеві сини з Сінайської пустині на похо́ди свої, і хмара спинилася в пустині Паран. 13 І рушили вони вперше за Господнім нака́зом через Мойсея. 14 І найперш рушив пра́пор табо́ру синів Юдиних за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Нахшон, син Аммінадавів. 15 А над ві́йськом пле́мени синів Іссахара — Натанаїл, син Цуарів. 16 А над військом племени Завулонових синів — Еліяв, син Хелонів. 17 І була розібрана скинія, і рушили Ґершонові сини та сини Мерарієві, носії́ скинії. 18 І рушив пра́пор табо́ру Рувима за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Еліцур, син Шедеурів. 19 А над військом племени Симеонових синів — Шелуміїл, син Цурішаддаїв. 20 А над військом племени Ґадових синів — Ел'ясаф, син Деуїлів. 21 І рушили сини Кегатові, носії́ святині, та й поставили скинію до прихо́ду їх, усіх інших. 22 І рушив пра́пор табо́ру синів Єфремових за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Елішама, син Аммігудів. 23 А над військом племени синів Манасіїних — Гамаліїл, син Педацурів. 24 А над військом племени Веніяминових синів — Авідан, син Ґідеонів. 25 І рушив пра́пор табо́ру синів Данових — як задня сторожа для всіх табо́рів — за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Ахіезер, син Аммішаддаїв. 26 А над військом племени Асирових синів — Паґ'іїл, син Охрана. 27 А над військом племени синів Нефталимових — Ахіра, син Енанів. 28 Оце похо́ди Ізраїлевих синів за їхніми військо́вими відділами. І рушили вони.

Хова́в

29 І сказав Мойсей до Ховава, сина мідіяні́тянина Реуїла, Мойсеєвого тестя: „Ми руша́ємо до того місця, що про нього Господь був сказав: Його дам вам. Ходи ж із нами, — і ми зробимо тобі добро́, бо Господь промовляв був добро про Ізраїля“. 30 Та той відказав йому: „Не піду́, але піду́ до кра́ю свого та до місця своєї ба́тьківщини“. 31 А Мойсей відказав: „Не покидай нас, бо через те, що ти знаєш наше таборува́ння в пустині, то будеш нам очима. 32 І станеться, коли пі́деш із нами, то те добро, що Господь учинить нам, ми його вчи́нимо тобі“.

Мойсеєва пісня — молитва при ковчезі

33 І рушили вони від Господньої гори триденною доро́гою. А ковче́г заповіту Господнього рушав перед ними триденною дорогою, щоб ви́відати для них місце спини́тися. 34 А хмара Господня була над ними вдень, коли вони рушали з табо́ру. 35 І бувало, коли ковчег вирушав, то Мойсей промовляв: „Устань же, о Господи, і хай розпоро́шаться Твої вороги́, і хай повтікають Твої ненави́сники з-перед Твойо́го лиця“. 36 А коли він ставав, то говорив: „Вернися, о Господи, до десятьтисячок тисяч Ізраїля!“